aqua_2

Стале управління водними ресурсами

2

Галузь управління водними ресурсами потребує негайного реформування, як і у випадку із іншими природоохоронними реформами – це питання здоров’я і виживання усього живого на цій планеті. В країнах із розвинутою екологічною політикою, що ґрунтується на науковому підході та сталому розвитку, є два ключові принципи на яких має бути побудована водна політика держави:

 

  • інтегрований принцип управління за басейновим принципом
  • “забруднювач платить”.

Стан водних об’єктів України

 

За часи Незалежності обсяги використання води зменшилися, але це не вплинуло на покращення якості водних ресурсів. Зростаюче забруднення водойм супроводжується їх виснаженням, деградацією водних екосистем, що в сумі ще й загострюється змінами клімату. 

 

Наслідком цього є зникнення з карти України малих річок, високе забруднення водних об’єктів. Водопровідні мережі більшості населених пунктів є ветхими та не герметичними, що призводить до значних втрат води та забруднення мереж питного водопостачання. Решта населення використовує воду з вуличних водозабірних колонок, колодязів та інших доступних джерел, які постійно знаходяться під загрозою нітратного і мікробіологічного забруднення, а також забруднення сполуками стійких органічних речовин. Близько 1 млн жителів користуються привізною водою сумнівної якості, яка є причиною поширення багатьох інфекційних та неінфекційних хвороб і захворювань. Встановлені неодноразові випадки дитячих смертей від вживання води.

Принципи реформ

Інтегроване управління водними ресурсами за басейновим принципом – це система державної політики та принцип формування інститутів та механізмів екологічного врядування, що побудована на розумінні водних ресурсів як єдиного об’єкту в рамках водних басейнів, невід’ємно від екосистеми, включаючи усі фактори можливого впливу.

 

Басейновий принцип управління водними ресурсами дозволяє інтегрувати в межах одного річкового басейну різні аспекти водокористування: соціальний, економічний і екологічний. Фактично, мова йде про реальну взаємодію різних заінтересованих сторін на основі загальної мети по досягненню доброго стану вод.

 

Басейновий принцип має базуватися на врахуванні всіх джерел води, балансі галузевих інтересів і всіх рівніх водокористування.

Цілі реформи:

Забезпечення державою необхідної кількості водних ресурсів належної якості для відновлення, оздоровлення й безперервного розвитку водних та навколоводних екосистем, що буде гарантією стійкого й збалансованого задоволення потреб людини у безпечній питній воді, санітарії та стане основою сталого соціального та економічного розвитку країни;

Досягнення «доброго» стану водних об’єктів України;

Запровадження державою інтегрованого управління водними ресурсами за басейновим принципом та належного екологічного врядування в районах річкових басейнів з метою відновлення й сталого розвитку водо-ресурсного потенціалу України та природних водних екосистем.

Директиви ЄС на виконання яких 

спрямована реформа

Водна рамкова директива ЄС (Директива 2000/60/ЄС «Про встановлення рамок діяльності Співтовариства в галузі водної політики»)

Рамкова Директива про морську стратегію (Директива 2008/56/ЄС про встановлення рамок діяльності Співтовариства у сфері політики з морського середовища)

Директива 91/271/ЄС «Про очистку міських стічних вод»

Повенева директива (Директива 2007/60/ЄС «Про оцінку та управління ризиками затоплення»)

Директива про питну воду (98/83/ЄС про якість води, призначеної для споживання людиною)

Джерела інформації:

Закон України «Про приєднання України до Конвенції про охорону і використання транскордонних водотоків та міжнародних озер, а також інші регіональні конвенції ООН «водного» спрямування (включаючи Чорне море).

Закон України «Про ратифікацію Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості у процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля».

Зелена книга “Стратегія водної політики України” підготовлена Командою підтримки реформ при Мінприроди

Блог заступника міністра екології на Економічній правді про басейнові ради