viter

Система моніторингу повітря

Нова система моніторингу повітря впроваджується на виконання Директиви 2008/50/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 21 травня 2008 року про якість атмосферного повітря та чистіше повітря для Європи та покликана привести українську систему моніторингу повітря до європейських стандартів та забезпечити населення країни та державні органи повною, оперативною та достовірною інформацією про якість повітря.

 

Недоліки старої системи моніторингу повітря заважали отримувати якісні та своєчасні дані щодо вмісту шкідливих речовин у повітрі та уповільнювали процес прийняття рішень, необхідних для покращення стану українського повітря.

 

Основи для створення нової системи закладено у Проекті постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання здійснення державного моніторингу у галузі охорони атмосферного повітря».

Як працюватиме система моніторингу

В чому суть нової системи?

Що моніторимо?

У списку речовин, які моніторилися до цього часу, були відсутні пріоритетні забруднюючі речовини (ЗР): озон, тверді частки пилу (ТЧ 10, ТЧ 2,5), деякі важкі метали. Саме ці речовини за даними ВООЗ мають найбільший вплив на здоров’я людей. Відтепер список речовин, за якими здійснюється спостереження, включатиме 13 пріоритетних забрудників, серед яких вже будуть: озон, тверді частки пилу у фракції 10 та 2,5 та основні важкі метали: кадмій, нікель, ртуть, свинець, миш’як.

Хто моніторить?

Список суб’єктів моніторингу повітря майже не зазнав змін, але відтепер, функції моніторингу залежатимуть від особливостей діяльності органу, що бере участь у моніторингу. Наприклад, МОЗ оцінюватиме вплив на здоров’я, а ДСНС здійснюватиме спостереження на мережі національної гідрометеорологічної служби. При цьому, скажімо, ДСНС, веде спостереження на національній мережі, а додатково органи місцевого самоврядування і місцеві органи виконавчої влади можуть створювати локальні мережі моніторингу.

 

Для злагодженості роботи усіх суб’єктів моніторингу не тільки прописані єдині вимоги до порядку здійснення спостережень, а і визначено механізми для співпраці усіх учасників системи — на національному рівні та на рівні зон і агломерацій.

Розумне зонування

Для належного державного моніторингу атмосферного повітря уся територія України буде поділена не за адміністративно-територіальним принципом, а за зонами та агломераціями, як це зроблено в європейських країнах В основі поділу – наявність інституційної спроможності, а саме органу, який може оперативно вживати заходи для управління якістю повітря.

 

Зона — частина території держави, визначена для цілей моніторингу та управління якістю атмосферного повітря. Агломерація — зона, що становить місто з населенням понад 250.000 осіб.

Органи управління якістю повітря

На основі поділу на зони та агломерації створюються органи управління якістю атмосферного повітря (далі — Органи). Головна їхня задача — координація суб’єктів моніторингу, затвердження планів поліпшення якості повітря та вживання заходів для поліпшення стану атмосферного повітря. Тобто, саме в цих Органах сконцентровано максимум інформації про результати моніторингу та потенційних заходів на покращення ситуації. Звісно, що повноважень одних Органів замало для, скажімо, оперативного впливу на промисловість чи будівництво, але саме органи управління якістю повітря будуть здатні скоординувати діяльність інших уповноважених інститутів та вказувати на необхідність вжиття відповідних заходів.

Інформування населення

Суб’єкти моніторингу атмосферного повітря мають обов’язково публікувати інформацію про щоденні, а за можливості — щогодинні концентрації в атмосферному повітрі діоксиду сірки, діоксиду азоту, твердих часток (ТЧ10, ТЧ2,5), озону і оксиду вуглецю. Це критичні 7 показників, які напряму впливають на здоров’я людей. До того ж, вперше в історії України система запровадить механізм показників-тригерів, які вимагатимуть термінових дій та інформування населення.

Єдина електронна система

Вся зібрана інформація буде завантажуватися до електронної системи, за допомогою якої можна буде легко відслідковувати рівень забруднення повітря по регіонам. Для ефективного збору інформації, територія України буде поділена на зони та агломерації моніторингу. В основі поділу – наявність інституційної спроможності, а саме органу, який може оперативно вживати заходи для управління якістю повітря. Цей інструмент буде інтегровано у систему “Відкрите довкілля”, при цьому в рамках проекту OpenAccess наразі розробляється геоінформаційний модуль “Атмосферне повітря”, який об’єднує дані моніторингу за старою системою.

Навіщо потрібна нова система моніторингу?

Нова система фокусується на головній задачі – покращення якості повітря. Звісно, сам по собі моніторинг ніяк не впливає на стан повітря, але рух інформації від суб’єктів моніторингу до суб’єктів прийняття рішень прокладено таким чином, аби у висновку були розроблені Плани з покращення якістю повітря, і не зі стелі, а на основі достовірних і актуальних даних про поточну якість повітря та відповідні джерела забруднення. Як це працюватиме? Суб’єкти моніторингу надаватимуть інформацію в Органи управління якістю повітря, на основі цієї інформації Органи розроблять коротко-, середньо-, та довгострокові плани з покращення якості повітря. Плани мають містити опис конкретних заходів, що рекомендовано вжити для покращення якості повітря та цільові показники, які потрібно досягти.

 

Впровадження цих планів у дію покладається на органи виконавчої влади, місцеву владу, – в межах їх компетенції по суті і так закладена ця функція, але тепер вони отримають належний інструмент для її втілення. Із року в рік накопичуватиметься системна аналітика реального стану атмосферного повітря, а завдяки інформаційним технологіям аналізувати і співставляти дані стане простіше, і у висновку рішення щодо заходів із покращення якості повітря будуть обґрунтованими та оптимальними.

Директиви ЄС на виконання яких 

спрямована реформа

Директива 2008/50/ЄС

Стан впровадження:

Після ухвалення Проекту постанови рішенням Кабміну буде розроблено План із впровадження нової системи, ХХХ

Джерела інформації:

Проект постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання здійснення державного моніторингу у галузі охорони атмосферного повітря»

Презентаційні матеріали до вебінару щодо нової системи моніторингу атмосферного повітря